розбухлий

розбухлий: -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розбухнути. || у знач. прикм.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

розбухлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розбухлість — лості, ж. Стан за знач. розбухлий … Український тлумачний словник
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови
набухлий — 1) (збільшений в об ємі внаслідок насичення вологою), набряклий, розбухлий, набубнявілий, набучавілий 2) див. набряклий 1) … Словник синонімів української мови
спучнілий — ла, ле, Ол. Розбухлий, набряклий, набубнявілий … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике